А вона виявилася зовсім не ідеальною, не такою, як показала себе! Купився на її вогонь. Як же я хочу назад до дружини! Але не виходить вмовити Олю. Адже було все! Нас завжди оточували надійні друзі, ми жили в своєму заміському будинку. Хороша машина, син-розумник, влітку йому 10 років буде… Почали оформляти розлучення, і я готувався до нового весілля…
Мені 31 рік. 10 років тому я зустрів чудову дівчину, яка допомогла мені впоратися з цілою купою були проблем, які у мене тоді були, емоційно підтримала. Я закінчив інститут, влаштувався на хорошу роботу, став успішно підніматися кар’єрними сходах. Ми з Олею одружилися.
Сімейні стосунки у нас завжди були відносно рівні, Оля дуже спокійна і вравноважена людина. Траплялися дрібні сварки, але не більше. Скажу також, що колишня дружина на роботі мала хорошу посаду, фінансових проблем ми не відчували. Нас завжди оточували надійні друзі, ми жили в своєму заміському будинку. Хороша машина, син-розумник, влітку йому 10 років буде.
Я не знаю, чого мені стало не вистачати, мабуть. якогось вогню у відносинах з дружиною. Почуття поступово стали суто побутовими, хоча і вкрай комфортними.
Трохи більше півроку тому я зустрів у відрядженні дівчину, пробули з нею 3 дні і я закохався по-справжньому!
Ми стали таємно зустрічатися в іншому місті, благо приводи виїхати у мене по роботі знаходилися. Я зрозумів: Люся – жінка мрії, та, з якою я хочу прожити і прокидатися поруч решту життя!
Кілька місяців тому я зробив свій вибір: зізнався у всьому дружині і поїхав до коханки.
Все нажите залишив Олі і синові, платив хороші аліменти, разом з цим і не виплачену іпотеку. Грошей колишній дружині вистачає, але без аліментів їй буде не особливо солодко, скоріше, навпаки.
Почали оформляти розлучення, і я готувався до нового весілля. Перевівся по роботі в місто, де ми тепер з новою дружиною живемо.
Все склалося гладко, зіграли маленьке прекрасне весілля, приїхали мої друзі, батьки, всі одне одному сподобалися, адже моя нова дружина просто вогонь – красива, розумна, любить мене, у неї чудове почуття гумору. Дійсно, все склалося добре.
Буквально тиждень тому до мого осліпленого новим життям мозку стало доходити, що ж я накоїв насправді.
Я зруйнував життя своєї колишньої дружини, яку досі кохаю! Почав розуміти, що вона пережила… Зруйнував життя свого сина, хоч ми з ним продовжуємо спілкуватися в міру можливості і в інтернеті. і в реальності бачимося.
А ще мене починають гризти сумніви, відсутня якась віра в щасливе майбутнє моєї нової сім’ї. Взагалі складно описати, що твориться на душі.
Моя нова дружина не розуміє, що зі мною відбувається, я перестав розмовляти, посміхатися, в очі дивитися їй навіть не можу…
До того ж, Люся виявилася зовсім не ідеальною, не такою, як показала себе! Лінива, готує н смачно, надто переймається своєю зовнішністю і одягом, дуже багато грошей на себе витрачає. Мене таке не влаштовує!
Купився на її вогонь, тепер дуже жалкую.
Поговорити з нею відверто – страшно, сам не розумію, як їй це все сказати.
Я шалено сумую за нею, своїм сином, за друзями, домом, котом, за всім своїм минулим життям. Нинішня дружина дуже мене любить, але розумію, що дітей я вже з нею народжувати не хочу, а вона про це не знає, як їй про це сказати – теж не уявляю. Одним словом, щастя зі мною Люся навряд чи побудує.
Другий день, у мене, дорослого мужика котяться сльози, коли залишаюся десь на самоті з собою, від злості до самого себе і від безсилля… Не знаю, як далі жити з усім цим, правда. Як впоратися з цими емоціями, я не знаю.
Ось така моя життєва історія, сумна і дурна… Всі друзі вважали нас з Ольгою еталоном щасливої родини, між собою говорили:
«Ось які вони молодці, яка у них міцна сім’я, ось на кого треба рівнятися!»
А глава цієї сім’ї виявився препоганою людиною, яка все сама зруйнувала.
Як же я хочу назад до дружини! Але не виходить вмовити Олю…
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, freepik.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
