fbpx

А ви що, цю територію орендували? – сказала мені впевненим голосом одна з жіночок, що сиділа на гойдалці, яка призначена для діток. Я з цими особами не хотіла сперечатися, але в той час позаду мене прозвучав чоловічий голос. – Я прийшов з дитиною на майданчик не для того, щоб вона дихала загадженим вами повітрям. – Ой, а ви ніби в екологічно чистому місті живете. Прям Карпати!

А ви що, цю територію орендували? – сказала мені впевненим голосом одна з жіночок, що сиділа на гойдалці, яка призначена для діток. Я з цими особами не хотіла сперечатися, але в той час позаду мене прозвучав чоловічий голос. – Я прийшов з дитиною на майданчик не для того, щоб вона дихала загадженим вами повітрям. – Ой, а ви ніби в екологічно чистому місті живете. Прям Карпати!

У моєї трирічної Злати є улюблена дитяча площадка з круглими гойдалками, – вона любить їх крутити в різні боки, садить туди своїх ляльок або просить мене погойдати її.

Уже здалеку я помітила, що наші гойдалки зайняті. На них сиділи дві жінки років двадцяти п’яти в джинсах і щось гаряче обговорювали. Поруч стояли дві пляшки пінного і напівпорожня коробка з сухариками.

Не знаю, що найбільше вивело мене з себе – розпивання пінного на очах у дітей, які гуляють на майданчику, або дим, який виразно витав навколо дам в радіусі десяти – п’ятнадцяти метрів.

– “Дівчата”, це дитячий майданчик, може, підшукаєте собі інше місце для відпочинку? – я почула у себе за спиною чоловічий голос. Як я була вдячна цьому чоловікові за те, що він висловив мої думки – у мене не було ніякого бажання вступати в словесну перепалку з жінками. На жаль, такі розмови виводять мене з емоційної рівноваги, і я тепер закриваю очі на багато речей, повз яких раніше не пройшла б.

– А ви що, орендували цей майданчик? Це громадське місце, тут гуляє моя дитина – он він, в пісочниці. Чим ми вам завадили? – невдоволено відгукнулася одна з жінок, продовжуючи диміти.

– Для батьків встановлені спеціальні лавки – це по-перше. А по-друге, я привів сюди дитину не для того, щоб вона дихала загадженим вами повітрям.

– Ой, можна подумати, в екологічно чистому місті живемо і гірським повітрям дихаємо! – взялася в боки інша жінка, – Ваша дитина по вулицях міста не ходить серед людей, що палять? І тих, хто випиває теж ніколи не бачила? Поскандалити вам просто хочеться.

– Ми такі ж люди і прийшли сюди відпочити. Маємо повне право! – відгукнулася її подружка. – Відійдіть подалі або взагалі на інший майданчик йдіть. Всі такі розумні…

Я зрозуміла, що розмова не має сенсу. Ми пішли на сусідню площадку – там, хоч і немає круглих гойдалок, повітря чистіше і ніхто не розпиває пінне на очах у дітей.

А що ви скажете з цього приводу? Як розмовляти з такими “мамашами”?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page