fbpx

А я вже зрозуміла, що Юрко зі мною ніколи не одружиться! П’ятий рік уже разом живемо. Спочатку казав, що обов’язково до загсу підемо, тільки ось треба то проект закінчити, то у відпустку з’їздити, то день народження відсвяткувати, то грошей назбирати. А тепер уже взагалі заявляє — а що тебе не влаштовує? Ми ж добре живемо і так, мовляв, без паспортного штампу. Хоча я сто разів пояснювала, говорила, що для мене бути офіційною дружиною дуже важливо. І дитину я дуже хочу. Адже мені вже тридцять два! Давно час подумати

Поки що немає нових стосунків, не розривай старих?

— А я вже зрозуміла, що Юрко зі мною ніколи не одружиться! — сумно розповідала молода жінка двом подругам. — П’ятий рік уже разом живемо. Спочатку казав, що обов’язково до загсу підемо, тільки ось треба то проект закінчити, то у відпустку з’їздити, то день народження відсвяткувати, то грошей назбирати. А тепер уже взагалі заявляє — а що тебе не влаштовує? Ми ж добре живемо і так, мовляв, без паспортного штампу. Хоча я сто разів пояснювала, говорила, що для мене бути офіційною дружиною дуже важливо. І дитину я дуже хочу. Адже мені вже тридцять два! Давно час подумати.

— Так. Схоже, глухий кут! – співчутливо зітхнула одна з подруг. — Не потрібні йому, швидше за все, ні сім’я, ні діти. А жити із тобою просто зручно. Затишок, їжа, прасовані сорочки, чисті шкарпетки. Куди краще ніж одному. Навіщо він тобі потрібний, такий? Тільки час втрачаєш. Кидай ти його! Знайдеш нормального, з яким і сім’ю створиш і дітей народиш!

— Я й не маю сумніву, що знайду! Саме цим зараз і займаюсь. На роботі фліртую із парою колег. Клієнт наш один тут мене машиною підвозив, так дивився зацікавлено. Телефон взяв! Може, щось і вийде. Тож я, як зараз кажуть, в активному пошуку!

— Почекай. Як це «у пошуку»? Ти ж із Юрієм живеш зараз? Чи вже ні? Чи ми чогось не розуміємо? — здивувалися подруги

– Так, живу з Юрієм і що? Що вас так дивує? Мені теж з ним жити зручніше, ніж одній! Чому я повинна йти від налагодженого побуту, квартири, до якої звикла. Навіщо втрачати зручності? Ні, ну це красиво, звичайно, піти у нікуди і почати життя з нуля. Але непрактично! Та й з пошуком цим найпростіше. Я не поспішаю, не кидаюся на першого-ліпшого, у мене немає паніки від того, що я одна, а час іде, а раптом нікого взагалі більше не знайду.

Просто живу на своє задоволення! Зустрінеться хтось, зав’яжуться нові стосунки — піти від Юрки я завжди встигну. А поки не поспішаю. Чоловіки часто так роблять, між іншим і нічого!

То, може, молодець дівчина правильно розсудила? Думати треба про себе і діяти у своїх інтересах.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page