Моя свекруха Людмила Остапівна більше любить дітей дочки, ніж наших з її сином. Наші з Тарасом діти це відчувають і говорять нам про це, як бабуся їх розділяє з двоюрідними братом та сестрою.
Матір Тараса не переробити. Але одне дуже важливе я сказала своїм синам:
– Дорогі мої, ви на собі випробували роль нелюбих онуків. Ви знаєте, як це бути нелюбимчиком, і як це неприємно відчувати. Зате коли ви самі станете татами і дідусями, ви собі не дозволите ділити дітей та онуків на коханих та нелюбих. Зате ми вас з татом любимо більше за життя! І інша бабуся он як вас любить!
Потрібно шукати плюси і в цій ситуації, для мене і моїх дітей це – просто корисний життєвий досвід.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com