Запитую у сестри зі щирим здивуванням:
– Але ж Вероніко, ти сама подарувала мамі цей ремонт, чому це я тобі тепер маю повернути половину його вартості?
Моя сестра Вероніка вимагає з мене половину вартості ремонту в маминій квартирі. Тільки ось спочатку це підносилося як подарунок лише від неї. Та й зі мною ніхто не радився, коли вона вирішила його робити. А у мене таких грошей просто немає.
Мама у нас живе сама в двокімнатній квартирі. Минуло три роки, як нестало тата, і без нього в квартирі все почало сипатися. Ми, звичайно, по можливості все латали, але очевидно, що там потрібен був ремонт. Сама мама тільки відмахувалася і говорила, що їй дожити і так нормально.
Півроку тому сестра рішуче заявила, що подарує мамі ремонт. Ми скинулися, щоб відправити маму в санаторій, а Вероніка взялася рулити процесом. Ні, не подумайте, що вона сама хвацько клеїла шпалери і клала плитку. Вона з дизайнером обирала інтер’єр, кольори, меблі, фурнітуру тощо.
Справа в тому, що чоловік у Вероніки дуже успішний бізнесмен нашого міста. Тому працювати сестра покинула відразу після весілля, років п’ять тому. Вона займалася собою, будинком, хоча що вона там робила по дому під питанням, прибирали і готували там інші люди. Дітей у них з чоловіком не було, але сестра активно працювала в цьому напрямку, проходячи обстеження, дотримуючись режиму і пропиваючи вітаміни.
Тому маминим ремонтом вона займалася не з потреби, а від нудьги. Сплатив всі витрати, зрозуміло, її чоловік. Треба сказати, що з квартири вийшла пісня. Там все робилося з нуля: заново заливалися підлоги, вирівнювалися стіни, змінювалася проводка і сантехніка. Квартиру було не впізнати!
Коли Вероніка перед приїздом мами попросила їй допомогти розкласти по місцях мамині речі, я хвилин десять просто ходила по квартирі з відкритим ротом. Такого перетворення я не очікувала! Новим було все – посуд, меблі, килими, фіранки. Ну ось все!
– Подобається? – Гордовито запитала сестра. Я тільки кивнула.
– Навіть подумати лячно, скільки ти у все це ввалила, – похитала я головою, розуміючи, що у мене такого ремонту не буде ще дуже і дуже довго.
– Так, не будемо про це. Головне, щоб мамі сподобалося! – відказала тоді Вероніка.
Ми розклали речі, приготували мамині улюблені страви і залишили квартиру.
Мама, звичайно, була захваті дуже розчулена. Вона ходила по власній квартирі і не вірила, що це її дім. Вона навіть заплакала на радощах. Сестра теж світилася. Начебто все у всіх було добре. Мама подякувала сестру і зятя, ми попили чай і роз’їхалися.
Через якийсь час від мами я стала дізнаватися, що у сестри в родині якісь негаразди. Подробиці мама сама не знала, тому нам залишалося тільки здогадуватися. Але скоро ми дізналися головне – сестра з чоловіком розлучилися. Що вже там послужило причиною, мені ніхто не розповідав. Вероніка цю тему ігнорує, а з зятем колишнім я близько не спілкувалася.
Після розлучення за сестрою залишилася двушка, яку чоловік їй віддав, щоб не ділити ще дачу і машину. Вероніка на такий варіант погодилася. Вже непогано, що не залишилася без нічого на лавочці. В квартирі повний ремонт, всі меблі, побутова техніка, все нове. Але тут постала проблема – виявляється, гроші в тумбочці просто так не з’являються. Їх потрібно заробляти!
А ось з цим у нашої Вероніки виникли проблеми. Картина “очікування-реальність” не збігалися. Роботу вона знайшла, а от жити на зарплату поки не навчилася. Тут і спливла тема з ремонтом.
Вероніка подзвонила мені, нагадала, що мама у нас з нею спільна, тому і витрати на її утримання повинні бути на двох. Тоді буде чесно, якщо я поверну сестрі половину суми, яку вона витратила на ремонт. Тобто я їй заборгувала трохи більше 400 тисяч гривень!
– Стій, дорогенька. Ти, коли вирішувала робити ремонт, мене ні про що не питала. Сама вирішувала, вибирала, купувала. Ти сказала, що це подарунок. Не від нас з тобою, а від тебе і твого чоловіка! Тому ти мене, звичайно, вибач, але я тобі платити не буду, – відповіла я.
Тоді Вероніка заявила, що вона мене завжди підтримувала, а я її кидаю в такий складний момент її життя. А в чому складність, я не зрозумію? Припинити тринькати гроші направо і наліво і почати жити по своїм можливостям? Вона при квартирі, зараз при роботі. Якщо їй нічого їсти буде, я її нагодую, звичайно. Якщо вона на вулиці залишиться – пущу до себе. Це все не питання взагалі. Але ось так взяти і покласти божевільну для мене суму, щоб Вероніка собі брендові шмотки купувала, вибачте, не можу.
Та й звідки б у мене такі гроші? На відміну від сестри, я вийшла заміж не за успішного бізнесмена. Мій чоловік працює на хорошій посаді, за моїми мірками, але не настільки, щоб ми могли собі такими сумами кидатися. Тим більше, я зараз в декреті і ми платимо за іпотечну квартиру.
Ясно ж, що у нас таких грошей в принципі бути не може десь на поличці, це тільки кредит брати. А якби й були, то я краще б закрила частину іпотеки, ніж віддала сестрі неіснуючий борг.
Коротко кажучи, з Веронікою ми посварилися і не спілкуємося. Точніше, вона зі мною не спілкується. Тепер головне, щоб сестра не стала мамі на вуха присідати на тему боргу. Думаю, що до цього не дійде, але я і про те, що вона з мене почне гроші вимагати, подумати не могла. Мама у нас людина совісна дуже, з неї стане і в борги заради біднесенької донечки влізти. Або взагалі квартиру продати, щоб дочці нещасні грошей віддати…
Одна надія у мене, що Вероніка одумається і отямиться.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
