– Аліно, ми тепер разом з твоєю сестрою.., – сказав мені в очі чоловік Андрій. Віка стояла за ним, опустивши голову. Так почалося моє нове життя…
На мою долю випало неймовірне випробування: зрада найближчих людей. Мій чоловік закрутив роман на стороні, та не з ким-небудь, а з моєю рідною сестрою! Було важке розлучення, в першу чергу – для мене, з боку чоловіка я не бачила реальних переживань. А далі – спроби відновитися, вибратися, знову знайти себе і стати на ноги.
Не можу сказати з упевненістю, що вибралася з цієї ями, але я впоралася з багатьма проблемами і пишаюся собою. Розпачу вже немає, життя квітне і пахне, є друзі-подруги, є улюблені хобі, є робота, яка дуже подобається і приносить задоволення в плані самореалізації.
А ось особистого життя немає, не знаю, на жаль, чи на щастя. Не складається, не можу знову повірити людині. Напевно, просто перегоріла емоційно. Більше немає тяги і бажання до всіх цих речей: романів, сім’ї та іншого, горезвісний материнський інстинкт теж успішно заснув. Хоча мені немає ще 30 років, навіть флірту з чоловіками й інших подібних речей вже теж не хочеться.
Скажу чесно: я щаслива, я задоволена своїм життям, образи і жалю вже немає. Живеться мені спокійно і добре.
Про колишнього чоловіка і сестру можу сказати не багато, я їх пробачила, але спілкуватися з ними, з сестрою зокрема, вище моїх сил. Ми не бачилися два роки, і, зізнатися чесно, я і не хочу її бачити і спілкуватися, я просто не уявляю, як це? Після всього, що було, це якось неприродно.
Але в якійсь мірі їм повернувся бумеранг, причому сестрі чомусь більшою мірою, ніж колишньому чоловікові, якась дивна вона, мабуть, ця справедливість…
По-перше, у них народилася дитина, хвора і лежача, а по-друге, довго вони жити разом не змогли. Мабуть, човен щастя розбився об рифи великих реальних проблем і труднощів життя.
Вони стали дуже сваритися, і в підсумку вона його вигнала і після подала на розлучення, миритися він також не хотів, тому розлучення пройшло без проблем. Він платить аліменти на малого, а вона тепер живе тільки для дитини, зі своїм особистим життям їй довелося попрощатися зовсім.
Він же, наскільки я знаю, живе зараз сам, зрідка відвідує дитину і платить аліменти. Я вважаю, що йому бумеранг, в принципі, і не прилетів, і все у нього з часом буде добре. Іноді пише мені, говорить, що жалкує про все, що сталося, що, якби повернути все назад, ніколи б так не вчинив зі мною. Але я до нього вже зовсім байдужа.
Ось таке воно, життя.
Автор: Аліна
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
