Починаючи з раннього дитинства, кожна дівчинка, потім дівчина, а потім жінка, зізнається вона собі в цьому чи ні, чекає найголовнішої подія у своєму житті – зустрічі зі своїм казковим принцем. І рано чи пізно ця зустріч обов’язково відбувається, але, правду кажучи, головними словами тут потрібно вважати саме «рано чи пізно».
У когось ця зустріч трапляється дуже рано, настільки рано, що вона і зрозуміти не завжди відразу встигає, що це за нею принц прискакав. Хтось зустрічається зі своїм головним чоловіком, як кажуть зазвичай наші мами, «Саме в той час». А для когось ця зустріч затримується і змушує їх чекати, працюючи над собою, розкриваючи і розвиваючи себе, так би мовити, готуючись до цієї зустрічі.
А потім в житті кожної з них народжується своя історія, історія про те, якою дорогою вони йшли до своєї чарівної зустрічі…
Історія перша. Яка буває тільки в казках…
Одного разу, в 17 років, мріючи про казкового принца, Марина познайомилася з Сашком. Він був на диво добрий, не по роках мудрий, неймовірно красивий. В його очах читалися любов і відданість. І, не дивлячись на те, що йому було теж 17, він не був схожий на невпевненого в собі підлітка, незнаючого, чого він хоче.
Через місяць він зізнався їй у коханні, а через рік вони одружилися. Ніхто з їхніх друзів, і навіть родичів не вірив в довговічність їхнього союзу, всі жартували, і в глибині душі тихенько чекали, що мине рік-два, діти награються і кожен з них піде своєю дорогою.
Але такого не сталося.
Через півтора року у Марини з Сашком народилася перша дитина, і вони всього досягали в своєму житті разом.
Разом ростили малюка, одночасно вчилися в університеті, разом будували кар’єру, робили помилки і прощали за них одне одного.
Вони разом вже більше десяти років і нітрохи не шкодують про це.
Це моя історія. І багатьох інших жінок, які зустріли свого справжнього принца біля витоків своєї юності.
Історія друга. Коли чекають принца, замінюючи його, чим тільки можна…
Яна завжди була кращою. Кращою у всьому. Добре вчилася, закінчила медичний інститут з червоним дипломом, мала розряд з художньої гімнастики. На неї завжди вказували пальцем матусі, розповідаючи своїм не таким успішним дочкам про те, як треба жити.
І вже їй, як нікому іншому, хотілося, якомога раніше зустріти свого принца, і показати всьому світу, як правильно потрібно будувати стосунки. але, на жаль, як на зло, саме до неї він ніяк не приходив.
Яночка старалася, як тільки могла, міняла зачіски, ходила на виставки, їздила по всій земній кулі в надії з НИМ познайомитися, але всесвіт ніби не чув і не помічав її благання.
Через кілька років активного пошуку Яночка зовсім зневірилася, і вже стала подумувати про те, що сімейне життя не для неї.
Тоді вона вирішила замінити порожнечу в своєму серці на щось більш корисне собі та світу, який її оточує.
Вона побудувала шикарну кар’єру лікаря в одній з найпрестижніших лікарень столиці, вивчила чотири мови, стала магістром в області економіки, як раптом, через 15 років її пошуків…
Одного разу вночі їй наснився Данило, однокурсник з медичного, з яким вони закінчували ординатуру…
Вранці вона написала йому у соцмережі, він відповів, вони листувалися тиждень, а потім Данило запросив її прогулятися на виставку. На неймовірний подив всіх її знайомих, які давно помахали білою хусткою на Яниен особисте життя, через місяць Данило з Яною стали жити разом, а через два одружилися. І, всупереч думці про недовговічність спонтанних шлюбів, вони вже три роки разом, і виховують сина.
Це історія моєї сестри, і багатьох інших жінок, які неминуче зустріли свого принца, незважаючи на те, що самі давно зневірилися в цій зустрічі.
Історія третя. Або як чекають принца, замінюючи його лжепринцем…
Алла завжди відрізнялася підвищеною самостійністю. З юних років вона була господарем свого життя. Все, чого не змогла дати їй сім’я, вона отримувала від життя сама. У 16 років вона з ентузіазмом заробляла собі на кишенькові витрати, в 18 з успіхом поєднувала навчання в університеті з двома роботами, в 25 вона вже керувала відділом продажів у великій західній компанії і мала пристойний рахунок на банківській картці.
Крім того, Аллочка була дуже красива, струнка довговолоса блондинка, з гарненьким личком. Звичайно ж, така принцеса не могла залишитися без принца. І він у неї був. Ну, точніше, не зовсім вже й принц, але цілком принцеподобний Слава.
Алла почала зустрічатися з ним ще в 14 років, адже все в її житті відбувалося раніше, ніж у інших. Але чим старшою вона ставала, тим вище росли її вимоги до обранця. Алла не надто переймалася, що цим вимогам Слава не завжди відповідав, адже вона сама автор свого життя, і доля родини теж в її руках.
Коли невідповідність між ними стала помітною вже не озброєним оком, Алла почала водити Славу по нескінченним тренінгам самовдосконалення, кілька років поспіль вона робила це, виснажуючи свого чоловіка на нелегкому шляху до щастя. Слава змінювався, розвивався, удосконалювався в усіх аспектах свого життя: в кар’єрі, емоціях, поведінці, поки одного разу…
Алла зустріла ЙОГО, Юру, свого справжнього принца, і все з такими зусиллями напрацьоване, обладунки досконалості Слави, впали, як пелена, з Аллочкиних очей.
Алла і Юра одружилися через 2 роки, і вона нічого не намагалася в ньому змінювати.
Це історія моєї подруги, і багатьох інших жінок, які підміняли своє щастя – майже щастям, і самі часом не могли відрізнити одне від іншого.
Розмірковуючи над цими та іншими історіями, які мені доводилося спостерігати, я розумію, що віриш ти в це, чи ні, але одного разу, неминуче відбувається зустріч саме ТВОГО чоловіка з тобою. І не важливо, сама ти чи ні, чекаєш цієї зустрічі, або давно вже зневірилася в ній, зізнаєшся собі в тому, що мрієш про неї, або закрила своє серце для любові; в будь-якому випадку зустріч з НИМ відбудеться. І якщо цього в твоєму житті все ще не сталося… просто… твій час ще не настав…
Автор: Марія Пермякова
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
