Майже рік тому невістка Настя з сином поїхала в Польщу. Коли з’явилася в неї хороша робота у Варшаві і невістка сказала, що може заробити, щоб нарешті побудувати будинок, адже живуть вони в Україні на оренді, я поїхала й забрала онука. А Настя залишилася працювати. Напевно, гріх беру на душу, але заради рідного сина. Але рідна дитина – це святе. Я приготувала його улюблених пиріжків і вирішила прийти і принести їх Олегу й онуку ввечері. А Настя зібралася додому
Напевно, гріх беру на душу, але заради рідного сина. Так вийшло, що він у мене один і заради нього я…