Ми з дочкою чаювали на кухні, як я почула завивання, що долинали з кімнати свекрухи. Відкривши двері, я побачила маму Григорія. Вона лежала на ліжку, і прикриваючи обличчя руками, тихенько плакала. – Мамо, ви чого? Що сталося? – Ой доню, завинила я перед тобою. Тому й не знаю, як ти тепер вчиниш. Немає ж вже на цьому світі мого синочка. Не буде кому захистити мене на старості літ
Ми з дочкою чаювали на кухні, як я почула завивання, що долинали з кімнати свекрухи. Відкривши двері, я побачила маму…