X

Зустрілися ми у свекрухи під Львовом, вирішили погостювати у неї днів п’ять. Поки Марії Петрівни не було вдома, я готувала, прибирала, займалася, загалом, господарством. І все гадала, що їй подарувати на свято. Відразу після приїзду я звернула увагу на кухонні рушники, що висіли над раковиною. Вони були зношені, з потертими краями. Коли вона відкрила дверцята, я аж присіла

Зустрілися ми у свекрухи під Львовом, вирішили погостювати у неї днів п'ять. Поки Марії Петрівни не було вдома, я готувала,…

G Natalya

Я сиділа на своїй кухні, коли задзвонив телефон. Це була моя свекруха, пані Галина, яка запросила нас із Тарасом на борщ. Її голос звучав як завжди — твердий, із легкою ноткою нетерпіння, але цього разу в ньому було щось іще. Щось, що змусило мене насторожитися. Вона не просто кликала на обід

Я сиділа на своїй кухні, коли задзвонив телефон. Це була моя свекруха, пані Галина, яка запросила нас із Тарасом на…

G Natalya

«Мамо, я знову зустріла ідеального чоловіка, він обіцяє все змінити!» — вигукнула Олена, кидаючи пакет із підгузками на стіл. Я дивилася на Соломію і Тараса, які чекали її обіймів, і відчувала, як у середині мене стискається від думки, що вона знову обирає чужі обіцянки замість своїх дітей. Сьогодні ввечері вона зникне, а я залишуся з їхніми сльозами і новою загадкою — ким буде цей «ідеальний»?

«Мамо, я знову зустріла ідеального чоловіка, він обіцяє все змінити!» — вигукнула Олена, кидаючи пакет із підгузками на стіл. Я…

G Natalya

“Мамо, ну що ти знову починаєш?” — голос Івана, мого молодшого сина, дзвенів у слухавці. — “Я ж сказав, грошей немає!”

"Мамо, ну що ти знову починаєш?" — голос Івана, мого молодшого сина, дзвенів у слухавці. — "Я ж сказав, грошей…

G Natalya

Ти знову готуєш не так, як Софія, — сказав Тарас, не відриваючи очей від тарілки. Я стиснула виделку, відчуваючи, як у середині мене тріскає щось крихке. Його слова про неї завжди поверталися, але цього разу я відчула, що в мені зароджується щось нове

— Ти знову готуєш не так, як Софія, — сказав Тарас, не відриваючи очей від тарілки. Я стиснула виделку, відчуваючи,…

G Natalya

Одяг почав зникати з моєї шафи. Коли я дізналася, хто взяв мій улюблений кардиган кольору морської хвилі, я відчула подив, який перехопив подих

Одяг почав зникати з моєї шафи. Коли я дізналася, хто взяв мій улюблений кардиган кольору морської хвилі, я відчула подив,…

G Natalya

Мені 75, а я досі віддаю половину пенсії — 6000 гривень — своїй доньці Олені, яка не може впоратися з трьома дітьми і боргами. Вона благає: «Мамо, ще 2000, я поверну!» — але я вже не вірю в ці обіцянки, а вчора вона купила новий телевізор

Мені 75, а я досі віддаю половину пенсії — 6000 гривень — своїй доньці Олені, яка не може впоратися з…

G Natalya

“Ти що, справді віриш, що цей дім – тільки твій? Роман мій рідний брат, я прийшла не за чужим!” – вигукнула Олена, її очі палали гнівом, коли ми стояли на порозі нашого дому в передмісті Львова

"Ти що, справді віриш, що цей дім – тільки твій? Роман мій рідний брат, я прийшла не за чужим!" –…

G Natalya

– Віко, ти що, тепер мені вказувати будеш, як жити? – голос свекрухи, пані Галини, лунав наче з мікрофона. — Прийшла в нашу сім’ю, а тепер командуєш, як господиня? Хочеш, щоб усе було по-твоєму? Мовчи краще, якщо мирно жити хочеш!

- Віко, ти що, тепер мені вказувати будеш, як жити? - голос свекрухи, пані Галини, лунав наче з мікрофона. —…

G Natalya

Я вийшла заміж за Олега, мріючи про багатство, але тепер моє життя – це догляд за ним і його таблетками. А його вечірні слова подяки чомусь тримають мене на місці

Я вийшла заміж за Олега, мріючи про багатство, але тепер моє життя - це догляд за ним і його таблетками.…

G Natalya