Ще нікого просто так не залишили у нашому селі. І мене, як час прийде на той світ спровадять, а так, хоч гріх який спишеться, – говорила Ганна Пилипівна, віддаючи заплаканій незнайомці 30 тисяч. Усе, що відклала на кінець життя, – Тримай дитино, тут усе, що маю. Може яку хатину, чи хоч кут у кого на перший час з дітьми знайдеш. А я ще своїм знайомим скажу, то тобі ще принесуть, хто що зможе. Тут і курки квоктали, і одяг, і продукти
Ще нікого просто так не залишили у нашому селі лежати. І мене, як час прийде на той світ спровадять, а…