iBilingua

Я забороняю тобі, донечко, за нього заміж виходити і крапка, – заявила Каті матір, – А ти, – поглянула грізно на майбутнього зятя Любчика, – аби і на поріг до нас більше не з’являвся! Катя ніколи не була красунею. Ні, навіть не так! Катя вродилася настільки некрасивою, наскільки це узагалі можливо

Я забороняю тобі, донечко, за нього заміж виходити і крапка, – заявила Каті матір,

життєві історії 0

Машина мчала крізь ніч у невідомість. Йосип з усіх сил натискав педаль газу, навіть не усвідомлюючи того. По щоках чоловіка текли сльози. «Як далі жити? Як?» – волала душа. Він і сам не знав куди саме прямує. Хотілось втекти від себе, від своїх думок, стерти з пам’яті заплакане обличчя дружини, німий докір у Валиних сірих очах. – Це ж треба? – ніжно погладив кермо авто, – Ти бачив, конику, куди мене привіз? А я думав, що й дорогу забув сюди! – Як я могла своїй дитині пояснити, що не знаю хто його тато?

Машина мчала крізь ніч у невідомість. Йосип з усіх сил натискав педаль газу, навіть

життєві історії 0

Ми з Максимом живемо окремо в своїй квартирі. З батьками чоловіка я довгий час не спілкувалася. Все це через молодшу невістку, але сьогодні я не про це. Ми тільки-тільки налагодили відносини. В неділю приїхали до свекрів в гості. Прибули ми рано. На столі в кухні гора продуктів, в тому числі й м’ясо. – Ну, що готувати будемо?, – каже мені Марія Степанівна. Але ж я відпочивати приїхала, а не стояти біля плити

Цікавить ваша думка на цю ситуацію! Ми з Максимом живемо окремо в своїй квартирі.

життєві історії 0

Нова дружина Руслана Володимировича не хотіла жити з Мартою і її сином. – Хочу бути єдиною господинею в домі. Давай твою дочку з онуком в прибудову поселимо. А що? Там досить пристойно. А з часом вона житло знайде, і з’їде. – Сусіди дивувалися, і жаліли бідолашну, а деякі навпаки насміхалися. – Для чого Марті взагалі була ця дитина. Ні кола ні двора!

Нікому такої долі не побажаю. Та Марта сильна жінка. Впорається зі всім. Нова дружина

життєві історії 0

Виховаємо самі, – сказала мама Юлі. Та найважчим було те, що батьки Олега жили на одній вулиці з Юлею, і постійно обговорювали її цікавий стан. – Мій син немає до цієї дитини ніякого відношення, – а коли дитя з’явилося, ще більше почали наговорювати. – В нас ніхто такого носа немає, а це волосся – білосніжне, в нас же всі темненькі. – Юля одного дня не витримала, і зробила експертизу

Буває і таке в житті. Виховаємо самі, – сказала мама Юлі. Та найважчим було

життєві історії 0

Нам з чоловіком обом по 38 років, за плечима у кожного розлучення. Шашим стосункам майже два роки, розписалися, живемо у Вадима вже шість місяців, чотири з них він в пошуках нової роботи і сидить вдома. Всі витрати – на мені, аж до проїздів і подарунків його синові від першого шлюбу. У нас наче з Вадимом наче і кохання, мені його шкода

Нам з чоловіком обом по 38 років, за плечима у кожного розлучення. Шашим стосункам

життєві історії 0

Куди б я не їхала, в якому поїзді б не перебувала – обов’язково починається ЦЕ. Якась бабуся схоплюється зі свого місця і починає прибирати своє ліжко. Кожне 8 березня мама приносить мені цілий вагон і коробку цукерок. На її думку, я маю віднести їх вчительці, медсестрі в дитячій поліклініці, і ще хто зна кому. Коли я щиро не розумію сенс цього дійства, мама дуже дивується

Людину, яка народилася в СРСР, дуже легко відрізнити за деякими дивним звичкам. Здавалося б,

життєві історії 0

Стара хата Петренків тільки що від вітру не валиться, похилилася, сиплеться. А вони ж старі вже, де сили брати? Ледве ту воду в хату носять з колодязя, аби помитися і їсти приготувати. В селі всі це знали. Приїхали Ольга с Павлом років 15 тому і сказали батькам, одним і другим – і Петренкам, і Яремчукам: – Заберемо вас, але жити в пансіонаті будете, у нас не стільки місця в будиночку, але поруч з нами гарний заклад, у нас багато хто так робить

Ольга й Павло – однолітки, з одного села. І він, і вона – єдині

життєві історії 0

Катерина звиклася. Що є Вітька, що немає його. Аби не лаятися, не сваритися. Суп приготувати, черевики накремити, штани попрати, сорочку нагладити, народити іноді – їй не складно. – Кать, – сказав Віктор без надриву, – втомився я від тебе чогось. Вибач, нічого особистого, просто не любив тебе ніколи і все. Бувай. Ні, не в образу, просто у Євки… та що там пояснювати, молода вона і все. – А квартира… а Василько, а я?

Катерина звиклася. Що є Вітька, що немає його. Аби не лаятися, не сваритися. Суп

життєві історії 0

Чого дивишся? – гримнула Тамара на малого, доїдаючи сардельку, – Коли твій татко почне гроші заробляти, тоді і ти таке їстимеш, а поки і за макарони будь удячним. Семирічний Ваня винувато потупився. Як же йому хотілось тієї сардельки. Найбільшою його мрією було повернутись до рідної мами. Він спочатку сердився на неньку, адже вона залишила біля себе його сестричку, а його відправила до тітки Тамари з татком

Чого дивишся? – гримнула Тамара на малого, доїдаючи сардельку, – Коли твій татко почне