fbpx

Не знаю, про що думав бідно одягнений дідусь. А тут ще мостом іде весілля! Галасливе сільське весілля; всі йдуть і голосно розмовляють, співають та сміються

Навіть якщо зараз ви у скрутному становищі, якщо все погано, не треба псувати іншим настрій і сердитись за те, що комусь добре і весело. Відразу обмовлюся: це не про сусідів, які горланять пісні за стіною о четвертій ранку. Вони справді завдають шкоди. Порушують межі. А буває просто чуже свято. Всі такі веселі, радісні, ошатні, всі сміються й усміхаються, несуть подарунки… А ти стоїш сумний і бідний на узбіччі життя. Або взагалі на мосту. І думаєш, що непогано б із цього мосту гайнути. Або ще щось безнадійне думаєш…

Не знаю, про що думав бідно одягнений дідок, який змотував вудку. Він з мосту ловив рибку; зранку стояв. Нічого не впіймав, не пощастило. Не вдалася рибалка. А поруч зі старим сидів рябий песик, теж чекав улову. Але нічого не впіймав старенький рибалка. А тут ще мостом іде весілля! Шумне сільське весілля; всі йдуть і голосно розмовляють, співають та сміються. Всю рибу розлякають! Їм-то весело, а дідусеві сумно. Нічого він не впіймав. Треба йти разом із собачкою, нести вудку та порожнє відерце. Кепський настрій.

Але весільна хода порівнялася зі старим. І він посміхався на все зморшкувате обличчя. Зняв тюбетейку і помахав у повітрі. І радісно привітав молодих, від щирого серця! А песик дзвінко загавкав і встав на задні ніжки. Ну і що, що риболовля не вдалася? Натомість у людей радість і треба привітати. Порадіти чужому щастю.

Дідуся подякували і покликали з собою; ввічливо та ласкаво. І за півгодини дідок і собачка їли шашлик разом із усіма у відкритому кафе на березі. Шашлик, реберця, ечпочмаки – трикутні пиріжки, біляші та різні смаколики. Грала музика, всі танцювали та веселилися. Добродушний рибалка був цілком щасливий, його навіть запрошували танцювати, але він не йшов, тільки підспівував. А собачка на очах поповніла, як кулька.

Життя мінливе. Зараз стоїш на мосту із порожнім відром; час змотувати вудки. Нічого хорошого вже не буде… Але тут з’являються інші люди, починається свято, з’являється можливість та шанс. Головне, не озлоблятися і не гніватись на тих, у кого все добре. Треба зуміти порадіти за них та привітати, якщо треба. І тоді все може змінитись на краще. Я це часто спостерігаю.

Хто вміє радіти чужому щастю та вітати зі святом, той теж отримає щось гарне. Шматок щастя, як шматок святкового торта; чому б і ні? Щастя вистачить на всіх. Головне – йому порадіти, навіть якщо сумно. І воно зверне на нас увагу.

Ганна Кір’янова

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page