– Мамо, ти ж не вічно житимеш, пора б уже заповіт оформити, – кинув Тарас, не відриваючи очей від телефону. Я стиснула чашку з чаєм, відчуваючи, як стискається серце від їхньої жадібності. Вони думають, що я не бачу їхніх планів, але я готую дещо, що змусить їх замислитися
– Мамо, ти ж не вічно житимеш, пора б уже заповіт оформити, – кинув Тарас, не відриваючи очей від телефону.…