Попрощатись з моєю дочкою прийшло все село, і не тільки. Степан стояв біля Ольги, чорніше хмари. А мені все не давало спокою одне запитання. – Степане, а де ж Софія та Данило? – Та, яка вже різниця! Зайняті вони, в кожного свої турботи. А Олю вже не повернути. – Я не могла з цим змиритися, і не даремно. Через місяць листоноша принесла мені листа
Попрощатись з моєю дочкою прийшло все село, і не тільки. Степан стояв біля Ольги, чорніше хмари. А мені все не…