Я сам вигнав сина зі свого життя. Не різкими словами, не образами і не великим сімейним конфліктом. Я зробив це значно гірше — власною впертістю. Довгі роки я був переконаний, що чиню правильно, що захищаю сімейні цінності, що батько має право вирішувати, як краще для дитини. А потім одного дня прокинувся в будинку, де не дзвонив телефон, не приходили гості й не було кому сказати навіть просте: “Як ти?”. Найстрашніше, що на той момент я вже не був упевнений, хто кого покарав більше — я свого сина чи себе
Я сам вигнав сина зі свого життя. Не різкими словами, не образами і не великим сімейним конфліктом. Я зробив це…