Я багато років думав, що для тата я не син, а невдалий проєкт, який він соромиться показувати людям. Він ніколи не підвищував голос на мене при чужих, не влаштовував сцен і не називав мене зайвим словом. Але його мовчання било сильніше за будь-яку бурю. Коли він дивився на мого молодшого брата, у нього в очах була гордість. Коли на мене — ніби він подумки шукав чек, за яким можна повернути мене назад у магазин долі
Я багато років думав, що для тата я не син, а невдалий проєкт, який він соромиться показувати людям. Він ніколи…