Я тебе не пущу до церкви в цій обідраній шторі, Оксано, навіть не думай! — вигукнула Любов Петрівна, вказуючи на мою весільну сукню. Свекруха вимагала пишний фатин і стрази, хоча знала, що я мріяла про елегантний шовк. У цей момент я зрозуміла, що за кожним шаром її турботи ховається залізна воля, яка готова розтоптати моє свято. Тоді я ще не здогадувалася, яку ціну вона змусить заплатити Андрія за цей вибір
— Я тебе не пущу до церкви в цій обідраній шторі, Оксано, навіть не думай! — вигукнула Любов Петрівна, вказуючи…