Коли Ірина дізналася, що донька вже замовила ресторан, обрала сукню, домовилася з ведучим і навіть затвердила колір квітів без неї, вона спочатку подумала, що це якийсь жарт. Не смішний, не добрий, а такий, після якого сидиш і не знаєш, куди подіти руки. Вона двадцять сім років була для Христини мамою, порадницею, водієм, банком, психологом і службою підтримки, а коли дійшло до найважливішого дня доньки, її поставили в куток як зайву декорацію. Ірина тоді ще не знала, що справжня розмова буде не про весілля, а про те, ким вони одна для одної стали за ці роки
Коли Ірина дізналася, що донька вже замовила ресторан, обрала сукню, домовилася з ведучим і навіть затвердила колір квітів без неї,…