Була четверта година ночі. З сусідньої квартири доносився шум. Коли я прислухалась, то почула, що плаче дитя – це був Ромчик. Я миттю побігла туди. Двері були відчинені. Він сидів біля ліжка з телефоном в руках. Я подбала, щоб Лілі надали допомогу, а самого Ромчика забрала тітка, яка не дуже цьому раділа. – Так не може більше тривати!, – сказала я до чоловіка, і ми забрали його до себе. – Нехай у нас поживе, поки мами немає. – Та Ліля так і не повернулася
Була четверта година ночі. З сусідньої квартири доносився шум. Коли я прислухалась, то почула, що плаче дитя - це був…