Щоразу, коли в житті траплялися неприємності, вона їхала. До бабусі, в село Варварівка. На південь, ближче до занадто молодого Азовського моря і його сяючої води. На захід, де кам’яний міст-віадук, і назад до батьків. Там завжди пахло котами і трохи ладаном від старої-престарої ікони. В її невдачах винні люди, їх занадто довгі язики і вітри, що снують позаду пагорбів
Щоразу, коли в житті траплялися неприємності, вона їхала. До бабусі, в село Варварівка. На південь, ближче до занадто молодого Азовського…