– Намагалася навчити, але не вийшло, – відповіла Ольга Василівна, – я невістку тоді в сторону відвела, кажу: «Даша, ти для мене рідна людина. Я хочу тобі підказати, як краще. Поїла у тебе, дякую. Тільки ти можеш і краще навчитися готувати. Ти приїжджай до мене в будь-який час – я тебе і супи, і борщі навчу готувати… Так, що ти думаєш? Вона на мене так спідлоба подивилася, бровки свої нахмурила, хмикнула і заявила тремтячим голосом: «Не вчіть мене готувати, я сама це прекрасно вмію робити!»
- Син то знову вчора приїжджав на обід, - розповідає шістдесятлітня Ольга Василівна, - все борщ мій нахвалював та відбивні.…