Оля сиділа біля вікна, і зі сльозами на очах благала Господа про допомогу. – Не забирай її в мене. Я не зможу одна! – В одну мить дівчинка побачила на білесенькому снігу їх невеличкого подвір’я матусю. Вона стояла у білій сорочці та босоніж на снігу, і махала їй ніжно рукою. – Мамо! Мамо!, – вигукуючи на всю вулицю, бігла до сільської лікарні Оля. Вона розуміла – мама прощається!
Оля сиділа біля вікна, і зі сльозами на очах благала Господа про допомогу. - Не забирай її в мене. Я…