– Діти, я вас благословляю, але зрозумійте, в такому стані до ресторану не піду. – Свекруха відкрила велику запорошену скриню, і витягла звідти білу постіль, яку і подарувала нам. Було зрозуміло, що ця річ лежить там дуже давно – запах видавав все. – Десь моїм подругам свекрухи дорогі подарунки роблять. Золото чи хоча б срібло, а тут… Як тільки не соромно. В голові не вкладається
Віка з першого дня невзлюбила свекруху. Ну якось не лежала до неї душа, хоча та нічого й поганого не робила.…