– Мамо, ти ж вчора отримала пенсію? Правда? Може, позичиш нам? Для чого тобі гроші. В тебе все є!, – говорили по черзі то дочка то син. Вони прекрасно знали, коли в моїх рухах опиняється хоч і мізерна, але така “помічна” їм сума. І я віддавала, бо ж найрідніші мені люди. В них діти, гроші завжди треба. А одного дня я злягла і мене направили на стаціонар. – Антоніна то приїхала і навіть аптеку привезла. Але цього виявилося не достатньо
- Мамо, ти ж вчора отримала пенсію? Правда? Може, позичиш нам? Для чого тобі гроші. В тебе все є!, -…