Navigate
X

– А де все? – здивовано запитала я, розгублено розглядаючи порожні полиці в кухонній шафі. – Порошок я щойно почала, олію і цукор теж тільки відкрила. Мамо? – подивилась я на свекруху. Аделаїда Павлівна сиділа за столом у своєму звичному вигляді: ідеально зачесане волосся, легкий аромат дорогого парфуму й загадкова усмішка, якою вона могла розчулити будь-кого. – Нічого-нічого минулорічного початого в хаті не повинно бути

– А де все? – здивовано запитала я, розгублено розглядаючи порожні полиці в кухонній шафі. – Порошок я щойно почала,…

M Alena

За новорічним столом у свекрухи мій чоловік неочікувано дістав конверт і простягнув мамі. — Тут квитки в Єгипет, ти ж так мріяла про море. До Варшави квитки на автобус. Я ледь не впустила виделку з салатом. Перша думка — це жарт, але погляд чоловіка говорив серйозно

За новорічним столом у свекрухи мій чоловік неочікувано дістав конверт і простягнув мамі. — Тут авіаквитки в Єгипет, ти ж…

M Alena

Шкарпетки наші свати поклали нашим онукам під ялинку. Щоб ви розуміли, і на тому все. Ми з чоловіком витратили на подарунки онукам три тисячі гривень, по півтори на кожного. Так це ж подарунки! Новий рік зустрічали і ми, і свати у наших дітей в їхній новій квартирі. Звичайно, ми готувалися. І для наших онучат, щоб купити гарні подарунки, запитували у сина і невістки, що діти люблять, що вони хочуть

Шкарпетки наші свати поклали нашим онукам під ялинку. Щоб ви розуміли, і на тому все. Ми з чоловіком витратили на…

M Alena

Новорічний стіл, щоб ви розуміли, готував він. Вона ходила на корпоративчик з дівчатками якимись своїми. Прийшла майже о 19 вечора. Я, звичайно, сину допомагала. Наготували ми: запечену індичку, оселедець під шубою, кілька салатів, серед яких мій улюблений «Олів’є», фаршировані яйця, домашню випічку — булочки з маком і лимонним кремом. Син навіть пиріг із м’ясом спік, уявляєте?

Ну, знаєте, не для того я свого сина виростила сама, і так важко, щоб він жив за такою жінкою, як…

M Alena

Пельмені на новорічному столі? – я зніяковіло подивилася спочатку на чоловіка, потім на доньку і зятя, але всі зробили вигляд, що не помітили мого погляду. Чоловік, звичайно, мій подив зрозумів. Свати ж нас радо запрошували до свого столу, на якому крім пельменів і солоних огірків і маленької вазочки з цукерками більше нічого не було

Пельмені на новорічному столі? - я зніяковіло подивилася спочатку на чоловіка, потім на доньку і зятя, але всі зробили вигляд,…

M Alena

— Артеме, в сенсі ми не будемо переїжджати і далі будемо винаймати цю або більшу квартиру? Я думала, це навіть не обговорюється, те, що твоя мама виселить квартирантів і пустить нас у свою квартиру. А для чого ж я тоді заміж за тебе виходила? Щоб знову на оренді тулитися? Я стояла посеред кухні з горням недопитої кави, і не могла повірити своїм вухам. Артем, спокійно сидячи за столом, лише знизав плечима: — Настю, я ж тобі казав

— Артеме, в сенсі ми не будемо переїжджати і далі будемо винаймати цю або більшу квартиру? Я думала, це навіть…

M Alena

– Мамо, та що ви робите? – зойкнула я, коли це побачила. Моєму здивуванню не було меж. Я вийшла сьогодні на кухню попити каву, а там збори вовсю. Все, що ми не подоїдали, і навіть деякі продукти з морозилки, які не пригодилися на новорічні свята, мама чоловіка і його сестра грузили у свої клітчаті торби

- Мамо, та що ви робите? - зойкнула я, коли це побачила. Моєму здивуванню не було меж. Я вийшла сьогодні…

M Alena

В новорічну ніч з хвилина на хвилину я чекала від коханого пропозиції руки і серця. Василь нервово ходив по квартирі, але я його розуміла, не часто робиш такий крок у житті. В одну мить в дверний дзвінок задзвонили. В квартиру увійшла жінка і представилась – дружиною мого коханого. – Я хотів тобі сказати, але не встиг! Пробач!

В новорічну ніч з хвилина на хвилину я чекала від коханого пропозиції руки і серця. Василь нервово ходив по квартирі,…

G Natalya

– Тата не стало всього-на-всього три роки тому, мамо! Який Андрій?, – вигукнув я коли вона привела цю людину в наш дім. – Ти ж обіцяла, що ми житимемо один для одного! – Григорію, ти маєш зрозуміти, що життя не зупинилося, – відповіла вона нарешті. – Я теж хочу бути щасливою. – Щасливою? Після тата? Ти ж обіцяла, – я ледве стримував себе, щоб не грюкнути дверима

– Як ти могла? – Я вперше так різко підняв голос на маму. – Як ти могла пустити в наш…

G Natalya

– Ви серйозно вважаєте, що ми тут, в Україні, голодні вашого панетоне чи макаронів?, – сказала мені безсоромно невістка. – Ваші онуки ходять в минулорічному взутті бо ми до останнього надіялися, що з Італії ви передасте не лише смаколики, а й євро, – додала Світлана. Мені потемніло в очах. – Світлано, ви в моїй хаті живете! Невже я мало для вас зробила? В хаті всі умови. Та пройдіться вулицею і побачите, чи ще хтось живе в такій хаті з бруківкою, ремонтами і меблями, як я вам залишила? – відповіла я, намагаючись стримати емоції

Одного вечора, сидячи в невеликій кімнаті з видом на стару італійську вуличку, я нарешті зібралася з духом і набрала номер…

G Natalya