Я поверталася з роботи додому маршруткою. На підлозі, під одним із сидінь, я побачила сумку. Вона була елегантна, срібляста, як зі сторінок глянцевого журналу. Навколо – жодної людини, яка б виглядала стурбованою її втратою. Я довго вагалася, але, нарешті, підняла її й зазирнула всередину. Купи банкнот. Пачки грошей, перев’язані банківськими стрічками. Моє серце калатало, а в голові плуталися думки: що це? Чиї вони? І що мені тепер робити? Дома, коли діти вже спали, я дістала ті гроші
- Вадиме, ти взагалі не розумієш, що мені потрібна допомога! Мій голос здригнувся, і я вперше дозволила собі висловити те,…