Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і ми завжди трішки в цей день святкуємо. – Що ти маєш на увазі, Уляно? – перепитала я, хоч у мене вже щось недобре защеміло в серці. – Ну як що? Іван – ваш єдиний син, а я, самі знаєте, бо поруч у селі живемо, з бідної сім’ї. Мені помочі чекати немає від кого. Ось на вас одна й надія. То як, ви нам пів хати віддасте, чи купите квартиру в місті?
- Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? - сказала мені майбутня невістка, коли…