Перший шматок сиру я поклала назад у холодильник після того, як мій семирічний онук Артем пошепки попросив мене його не брати. Дитина стояла біля кухонного столу в піжамі з динозаврами, притискала до себе коробку пластівців і так серйозно дивилася на мене, що я спочатку вирішила: Максим заборонив синові їсти перед сніданком. Але Артем підійшов ближче й тихенько пояснив: «Бабусю, тато сказав, що цей сир дорогий і він купував його нам. Тобі мама вчора принесла інший». Я повільно зачинила холодильник. Мені знадобилося кілька секунд, щоб усвідомити почуте. Я приїхала до доньки на 3 тижні після лікування, бо лікар порадив не залишатися самій, а Христина сама наполягла, щоб я пожила в неї. І ось у квартирі, яку багато років тому я придбала доньці за 2 180 000 грн, зять через дитину передавав мені, який сир я маю право їсти
Перший шматок сиру я поклала назад у холодильник після того, як мій семирічний онук Артем пошепки попросив мене його не…