Я стояла перед дзеркалом і ледве стримувала сміх. Ну ні, це вже занадто. Вона що, серйозно? Люба, моя свекруха, знову вдягнула таку ж сукню, як у мене. Тільки вчора я купила її, а сьогодні вона вже на ній. Це ж треба мати таку оперативність! – Богдане, ти це бачиш? – повернулася я до чоловіка, який безтурботно сидів на дивані. – Що саме? – він навіть не відірвався від телефона. – Ну, що твоя мама знову копіює мій стиль! – я розвела руками. – Вчора я купила цю сукню, а сьогодні вона в такій же!
Я стояла перед дзеркалом і ледве стримувала сміх. Ну ні, це вже занадто. Вона що, серйозно? Люба, моя свекруха, знову…