Зима близько, і запитає, де ви осінню були, – сказала мені свекруха, коли я з сином повернулася з відпочинку додому. – Як ти не хочеш для мого сина тією консервацією займатися, то я сама це зробила. Я відкрила свою кладову, де в мене акуратно все було повискладуване і отетеріла. Всі полиці зверху до низу були закладені банками. Чого там тільки не було. І помідори і огірки і аджика і баклажани і навіть кабачки кільцями, яких я терпіти не можу. – А хто це все буде їсти, Людмило Василівно? І взагалі, хто вас просив?
- А зима близько, і запитає, де ви осінню були, - сказала мені свекруха, коли я з сином повернулася з…