– Ось і перевіримо, що за “мама” з тебе вийде, — прошипіла Ірина Ігорівна, коли заходила до квартири з букетом квітів. – Глянемо, чи Зоряна справді відчує твою материнську турботу! Під час святкування все йшло більш-менш непогано, доки свекруха не почала підливати масла у вогонь. Вона, ніби ненароком, запитала Зоряну: — То коли ти вже покличеш Інну мамою? — і поглянула на мене з викликом. У кімнаті повисла напружена тиша. Зоряна відвернулася, ледь стримуючи сльози, а я відчула, як у мене почервоніли щоки від хвилювання й обурення
— Чому Зоряна досі не називає тебе "мамою"? — пролунало тихе, але вкрай напружене запитання з вуст Ірини Ігорівни, моєї…