Navigate
X

Я купила черевики, а ввечері до півночі ми гуляли з Романом містом. Наступного дня Рома взяв відгул і просидів у мене на роботі. За цей день ми розповіли одне одному про все, що було з нами за ці 30 років. А у вечірньому кафе обговорили усі новини світу. Ось тільки не говорили про нас. Бо завтра в мене було весілля. І тільки коли вже йшов, він запитав: – Ти нічого не хочеш змінити?Вирвати з пам’яті 12 років життя із моїм майбутнім чоловіком за півтора дня я не могла

У житті бувають такі несподівані повороти. Ось уже 10 років минуло від дня мого весілля, а я й досі не…

M Alena

– Пригощайся, донечко, я тобі навіть в окрему тарілку насиплю пасти. А ми з синочком звикли, щоб не витрачати зайвий посуд та електроенергію й воду, – приказувала моя новоспечена свекруха, накриваючи на стіл. У мене очі лізли на лоба все вище й вище. Макарони вона мені, дійсно, набрала в окрему тарілку, а собі з сином навалила у більшу – одну на двох. Поклала з двох сторін дві виделки, усілася за стіл між нами, і вони почали це діло вплітати за обидві щоки.

- Пригощайся, донечко, я тобі навіть в окрему тарілку насиплю пасти. А ми з синочком звикли, щоб не витрачати зайвий…

M Alena

– Саш, мені твоя мама в домі не потрібна, ти ж знаєш мою думку, хочеш – ображайся, хочеш – ні. У мене є свої батьки, як их мені доведеться доглядати в майбутньому, на твою маму я свої сили і час витрачати не збираюся, – вкотре пояснюю чоловіку. Свекрусі Ользі Петрівні всього лише 70 років, здоров’я ще дозволяє жити самій, але вона наполягає на переїзді до нас. Я проти, чоловік ображається і злиться, каже, що не покине матір

- Саш, мені твоя мама в домі не потрібна, ти ж знаєш мою думку, хочеш - ображайся, хочеш - ні.…

M Alena

– Можна я візьму собі поки що твого чоловіка, Ірино? Ти все одно повертатися не збираєшся, він тут сам, а мені допомога з дітьми потрібна і сильне плече поруч. А ми з тобою дуже схожі, він не встоїть, якщо я докладу зусиль. А повернешся — я відступлю і знову його тобі віддам, якщо захочете бути знову разом, — сказала мені моя старша на два роки сестра так спокійно, ніби пропонувала поділитися рецептом пирога

- Можна я візьму собі поки що твого чоловіка, Ірино? Ти все одно повертатися не збираєшся, він тут сам, а…

M Alena

– Та в тебе золотий чоловік, доню, – тараторила мені мама. – А ти замість того, щоб щоденно молитися і дякувати Богу за такий подарунок долі, хочеш розлучитися? Та хто тобі ще так буде догоджати у всьому, як не Петро? Знай, якщо ти не схаменешся, то я від тебе відцураюся, – наголосила мама. Але з мене було годі тої “золотої клітки”. Я знала, що буде важко, але не думала, що настільки

- Та в тебе золотий чоловік, доню, - тараторила мені мама. - А ти замість того, щоб щоденно молитися і…

G Natalya

Мама з татом сперечалися про гроші, і мама часто говорила: “Це їй треба? Так? Вона тягне гроші з нашої сім’ї”. Одного дня я таки не стримався і запитав, хто така – “вона”. В той день я дізнався таємницю, яка роками лежала на нашій сім’ї. – В тебе є сестра. Її звати Віра! – Наступного разу, коли тато йшов до неї, то взяв і мене. Я до останнього чекав і надіявся, що Віра зміниться і прийме мене, як брата. Після того, як його не стало, ми зустрілися

Мама з татом сперечалися про гроші, і мама часто говорила: "Це їй треба? Так? Вона тягне гроші з нашої сім'ї".…

G Natalya

Перед тим, як син з невісткою і онуком мали приїхати, я напекла пиріжків. Свіжесеньких, пухких і з вишнями. Звісно, що як тільки вони зайшли, я почала пригощати Іванка. – Що ви робите?, – загуділа Марія на всю кухню. – Наш син ще не їсть цукор! Заберіть це від нього негайно. – Я стерпла, але не промовчала. – Я ж йому не цукерку даю, Маріє. Заспокойся! – Але цього не сталося. В ту ж мить в розмову вліз і син. Від пережитого я пішла до сусідки, бо всю мене трусило

Перед тим, як син з невісткою і онуком мали приїхати, я напекла пиріжків. Свіжесеньких, пухких і з вишнями. Звісно, що…

G Natalya

Від свого свекра я отримала кругленьку суму за мовчання його походеньок “наліво”. Це ж треба було мені їх з тою білявкою застукати. Але свекор мій успішний бізнесмен, тому викрутився в ту ж хвилинку. – Думаю, цього достатньо, щоб ти тримала язика за зубами!, – сказав він і вийшов з ресторану. Я ж з тої радості купила собі брендову сумочку, про яку мріяла, телефон і прикраси. Тільки чоловік дома відразу щось запідозрив, як і сама свекруха

Від свого свекра я отримала кругленьку суму за мовчання його походеньок "наліво". Це ж треба було мені їх з тою…

G Natalya

“Давай порахуємо, скільки підгузків нам треба взяти цього разу?” – це була остання фраза, яку я почула від Дениса, перш ніж увійшла до кімнати. Спочатку я навіть не звернула уваги, бо думала, що він говорить про наших дітей. Але потім щось змусило мене зупинитися і прислухатися. Говорив він тихо, схвильовано, наче боявся, що хтось почує. “Тільки не забудь сказати, якщо щось ще потрібно для малого,” – продовжував він. Цей “малий” виявився не нашою дитиною, а чужою. Вірніше, Денисовою, але не моєю

"Давай порахуємо, скільки підгузків нам треба взяти цього разу?" – це була остання фраза, яку я почула від Дениса, перш…

G Natalya

Я з підвіконня зібрала в пакет весь “урожай” свекрухи, сіла в автівку і привезла до її квартири, де все, до речі, “по феншую” – різні статуеточки, м’які іграшки і кришталь, де можна і не можна розкладений. Ну не квартира, а музей. А з моєї можна і город, на думку Ірини Петрівни зробити. – Але ж Василько так любить щипати зелену цибульку, – пропищала своїм дзвінким голоском Ірина Петрівна. – То за стільки років, які він зі мною живе, якось без того “щипання” Василько ваш жив, ну а зараз, гинь не зможе?

Я з підвіконня зібрала в пакет весь "урожай" свекрухи, сіла в автівку і привезла до її квартири, де все, до…

G Natalya