Я з підвіконня зібрала в пакет весь “урожай” свекрухи, сіла в автівку і привезла до її квартири, де все, до речі, “по феншую” – різні статуеточки, м’які іграшки і кришталь, де можна і не можна розкладений. Ну не квартира, а музей. А з моєї можна і город, на думку Ірини Петрівни зробити. – Але ж Василько так любить щипати зелену цибульку, – пропищала своїм дзвінким голоском Ірина Петрівна. – То за стільки років, які він зі мною живе, якось без того “щипання” Василько ваш жив, ну а зараз, гинь не зможе?
Я з підвіконня зібрала в пакет весь "урожай" свекрухи, сіла в автівку і привезла до її квартири, де все, до…