У мене є мрія, заради я і поїхала працювати в Італію, вже 15 років працюю. Це ще з підліткового віку, і я думала, вона минеться, але у 22 роки зрозуміла, що дійсно цього хочу, тому й подалася на чужину. Гроші майже не витрачала всі ці роки, дуже економила, відкладала. І маю зараз чимало. Я не заміжня, без дітей. Мене веде моя мрія. Там і долю, думаю стріну. Але тут почала насідати рідня: у сестри троє дітей, мамі ремонт в квартирі треба, племінниця старша заміж збирається, а житла нема, а я заможна тітонька. Мама каже, що маю всім допомогти, а мрію “дитячу” відпусти, мовляв, ну що за безглуздя – купити село? А я дійсно цього хочу! Ну як купити село. По можливості – максимум хат в ньому, які там коштують 30-50 тисяч гривень
Я з Чернігівщини, з райцентру Мена. Там виросла з батьками і старшою сестрою. Тата вже немає, мама живе у двокімнатній…