Що Наталя Богданівна в ту теліжку в супермаркеті не ложила. І ікру вона захотіла на канапки і червону рибку і якісь ковбаси, на які я і не дивлюся в звичний день. Ну набрали ми пристойно. Наталя Богданівна біля каси почала витягати сумку і зібралася все пакувати. – Ти ж розрахуєшся? – Ой, а ви знаєте, Наталя Богданівна, в мене телефон сів, я забула зарядити, а гаманець я дома в сумочці залишила. – Ви б бачили вираз обличчя моєї свекрухи, коли вона з гаманця виймала дві тисячки
- Ти ж заплатиш, Наталко? Ти тим телефоном, це так зручно. Я поки свій гаманець витягну, то стільки часу мине,…