Того вечора ми разом прибирали перед приїздом її мами. Для мене це був звичайний процес: від тарілок на кухні до книжок на полицях. Для Оленки – маленький подвиг. Вона бурчала, що це зайва робота, що все одно все розкидається назад, але я бачив – їй це навіть подобається. Коли приїхала її мама, перше, що вона сказала, було: – Оленко, не впізнаю твою квартиру! Так чисто!
Моя дружина не проти жити в безладі, і для мене це справжнє випробування, але я цього так просто не залишу,…