Navigate
X

– Мамо, ти не зможеш, поки у відпустці, приїхати до нас і допомогти Оленці трохи з малюками? Двійня це все-таки не жарти, а я на роботі постійно, вона з ними зашивається просто, а її мама, ти ж знаєш, далеко дуже живе! Це мій чоловік Максим  звернувся до своєї мами

- Мамо, ти не зможеш, поки у відпустці, приїхати до нас і допомогти Оленці трохи з малюками? Двійня це все-таки…

M Alena

Марусю, а скільки твоєму сину?, – запитала я жінку на майданчику. – Ой, та скоро п’ять святкуватимемо. Час так швидко летить. Ніби тільки-тільки згорточок додому принесла, а тут на тобі – 5 рочків! – Я прийшла додому і не могла заспокоїтись. Ця схожість з моїм чоловіком, – родинка і вік збігся. Я не могла змовчати тому ввечері підняла цю тему з Петром, а потім і з самою Марусею. Таки це виявилося правдою

- Марусю, а скільки твоєму сину?, - запитала я жінку на майданчику. - Ой, та скоро п'ять святкуватимемо. Час так…

G Natalya

Я звик до сніданку в ліжко, Христино, – сказав Орест з легким зверхнім усміхом і відкинувся на подушках. Я отетеріла коли побачила невістку, яка тримаючи в руках тацю з кавою та круасанами. Мені аж дух перехопило від того, як ці слова вразили мене. Це був голос його батька. Той самий тон, те саме зверхнє ставлення. Невже я виховала копію чоловіка, з яким колись так мучилась?

- Я звик до сніданку в ліжко, Христино, - сказав Орест з легким зверхнім усміхом і відкинувся на подушках. Я…

G Natalya

– А пам’ятаєш, як ти з дітьми в Єгипет їздила? Чомусь тоді ти про мене і не згадувала. Я ж своїх навіть в Херсон не могла на море звозити, бо кожну копійку рахувала, – сказала мені рідна сестра. – А тепер, коли я виграла цих 150 000 ти згадала, що я можу тобі допомогти? – Я було спустошена, хоча до останнього надіялася, що сестра мене виручить. А через деякий час я дізнаюсь, що вона придбала новенький позашляховик

- А пам'ятаєш, як ти з дітьми в Єгипет їздила? Чомусь тоді ти про мене і не згадувала. Я ж…

G Natalya

– Валеро, по п’ять яєць зранку з’їдає твоя мама. Щодня. Та ні, мені не шкода. Я розумію, що вона літня людина, що в неї маленька пенсія. Хай собі їсть на здоров’я, але ж це ненормально, вибач. Слухайте, я ніколи не думала, що найбільшою проблемою життя зі свекрухою для мене стануть яйця. Справа в тому, що ми з чоловіком вже виростили своїх дітей: дочка недавно вийшла заміж і оселилася у квартирі, яку їй віддала Наталя Іванівна, моя свекруха

- Валеро, по п’ять яєць зранку з’їдає твоя мама. Щодня. Та ні, мені не шкода. Я розумію, що вона літня…

M Alena

До кінця життя в дівках просидиш, ось побачиш!, – вигукувала мама. – Ти без мене пропадеш! Глянь тільки! Хто так овочі до борщу нарізає? Та ніхто таку собі за дружину не візьме. Інша ж річ – Оленка. В 20 заміж вискочила! – Я таки набралась сміливості і з’їхала від мами у свої 32. А потім зустріч з Вадимом. Я не спішила його знайомити з мамою, але прийшлося. Більше ми туди ні ногою

- До кінця життя в дівках просидиш, ось побачиш!, - вигукувала мама. - Ти без мене пропадеш! Глянь тільки! Хто…

G Natalya

Особисті кордони і межі – ні-ні, це не про мою свекрушеньку. Та що ви, вона про таке і не чула. Дитині видає така на днях: – О, прийшла моя внучка Соломійка, така гарна, стильна, а як пахне! Ну, молодість. А в моїй юності у мене не було можливості приміряти різні стилі, і я навіть не знаю, що мені пасує, я навіть джинси купити собі не можу грошей немає

Дитині видає така на днях: - О, прийшла моя внучка Соломійка, така гарна, стильна, а як пахне! Ну, молодість. А…

M Alena

Я не народжуватиму дитину тільки тому, що так хочеш ти!, – сказала я. Степан дивився на мене розгублено. В його очах з’явилася втома, змішана з нерозумінням. – Лілю, я не прошу тебе відмовитися від себе, – він говорив тихо, але кожне слово кололо. – Але ж ми завжди мріяли про сім’ю. Хіба це не те, чого ми хотіли разом? – Це те, чого хотів ти, – я видихнула, намагаючись стримати сльози. – Я не відчуваю цього. Не уявляю себе мамою

- Я не народжуватиму дитину тільки тому, що так хочеш ти, - я стояла посеред кімнати, відчуваючи, як серце калатає,…

G Natalya

Минулого року я поставив собі мету – зібрати грошей на відпочинок у Буковелі. Хотів, щоб ми з дітьми провели незабутні дні разом. Я пояснив це Орисі та дітям. Навіть зробив для синів спеціальні скарбнички – щоб вони теж вчилися відкладати. Усе було добре. Аж поки я не помітив, що з рахунку почали зникати гроші. Спершу дрібні суми – 500, 1000 гривень. Потім більше. Я не хотів думати погано про свою сім’ю. Але коли зникло майже п’ятнадцять тисяч, я не витримав

- Володю, я ж тільки хотіла допомогти... Ти ж сам завжди казав, що я повинна проявляти ініціативу, – Орисин голос…

G Natalya

Через кілька днів я подзвонила сину, не хотіла сперечатися з Іриною, але й мовчати не могла. Зубний лікар виставив рахунок майже на 5000, і я попросила Василя оплатити. Він, звісно, скинув гроші, але якось із жартами, мовляв, це дрібниця. Дрібниця… Може, для них це і смішно, але я відчула, ніби мене не поважають. Наче я – старша жіночка, яка влаштовує “бурі” на рівному місці. Але ж справа не у грошах. Мене ображало інше – мене не попередили. Можливо, Ірина й не хотіла нічого поганого, але мені було неприємно

Коли на Святвечір я вкусила вареник і відчула, як щось тверде хруснуло в зубах, я зойкнула. Всі за столом аж…

G Natalya