До народження Макарчика свекруха Зоя Ігнатівна заходила до нам майже не щодня, чаювала зі мною, любила потеревеніти по-жіночому про життя, роботу, ціни, погоду, таких-сяких-чоловікові. І в одну мить, коли народився мій син, свекруха до нас перестала ходити, а коли й заглядала на кілька хвилин, то ніколи не брала його на руки, не гралася з малим. Зараз Макарчику вже три рочки, а вона ніколи його не відвідає, не купить подарунок. Каже, щоб зверталися у разі потреби, але відгукується на якісь наші прохання з небажанням. Коли пару разів залишала дитину в неї на годинку, то вона його чіпсами всякими годує, руки не миє перед їжею, синочок брудний і мокрий повертається
До народження Макарчика свекруха Зоя Ігнатівна заходила до нам майже не щодня, чаювала зі мною, любила потеревеніти по-жіночому про життя,…