Батьки Дмитра, які завжди були для мене опорою, почали поводитися інакше, відсторонено. Я знала, що настав час поговорити з ними відверто. І ми домовилися про сімейну зустріч. Серце калатало, руки тремтіли. Настала хвилина мовчання, яку я боялася порушити. Нарешті Ігор наважився заговорити. – Це не було заплановано, але ми з Христиною любимо одне одного, – сказав він. Свекруха вражено дивилася на нас. – Як ти могла? Ти осквернила пам’ять нашого сина
Відхід Дмитра неймовірним чином перевернув з ніг на голову моє життя. В одну мить я втратила не лише чоловіка, а…