“Я хочу печених яблук, привезеш?” – сказала мені бабуся, коли лежала в лікарні і від якої я не відходила. Звичайно, привезу. Я їздила до бабусі сама, хоча вона просила, аби я приїжджала і з мамою. Та у мами такого бажання не було. У мами, якій зараз 43 роки, своє життя, новий чоловік і мала дитина. Тому мама попросила саме мене, як бабусю Наталю випишуть, турбуватися про неї, сходити в магазин, поїсти приготувати, допомогти прибрати і таке інше. Я погодилася, бо живу окремо і ближче до бабусі. Квартиру я купила собі сама, ще плачу кредит, всі сили максимально зараз витрачаю на ремонт. Плюс – робота, особисте життя, та ще й бабуся. І все б нічого, якби не відношення бабусі до мене. Мені здається, що вона вважає мене за прислугу. Два дні тому вона мені написала повідомлення: “Обери один день цього тижня, щоб прибирання мені в квартирі генеральне зробити”
"Я хочу печених яблук, привезеш?" - сказала мені бабуся, коли лежала в лікарні і від якої я не відходила. Звичайно,…