Я вдячна Богу, що у свої 56 років я ще маю рідних живих батьків, турбуюся про них, допомагаю. Вони мене виховали, всьому навчили, завдяки їм я прийшла в цей світ. Тому я вважаю, що любов до батьків – природня річ, і я дуже поважаю, шаную і люблю своїх літніх маму й батька. Але з власними дітьми у мене дуже сумна історія, я їм просто не потрібна. Я вже зараз думаю, як ми з чоловіком будемо жити в старості, якщо у нас такі діти? Пенсії зараз справді дуже малі, навіть мізерні, копійки. Я ще працюю, але ж це вже не довго. Тож вважаю, що вже зараз мої діти мають допомагати нам з батьком фінансово
Я вдячна Богу, що у свої 56 років я ще маю рідних живих батьків, турбуюся про них, допомагаю. Вони мене…