Звісно, чоловік мене відмовляв. “Тетянко, ти мене вибач, звичайно, але тобі не здається, що в п’ятдесят йти вчитися на права, це пізно. До того ж, ти плутаєш де ліво і де право. Краще не ризикуй”. Я ледь не послухалась Дмитра, але вчасно до мене навідались діти. З того часу минуло два роки
Хочу поділитися з вами своїм прикладом. Можливо, когось ця історія надихне, і ви не будете чекати, як я, до п'ятдесяти…