З Польщі я повернулася не лише з заробленими грошима, а й з дитям під серцем. Мама довго плакала, бо жили ми в селі, але змирилася і навіть допомогла поставити донечку на ноги. Минув час, моя Андріана вийшла заміж, мені подарувала двох внучат. І жили вони добре, поки одного дня не надумали і вони на ті “трускавки” в Польщу їхати. Я не хотіла дочку відпускати, відчувало моє серце халепу, і вона таки нашу сім’ю не оминула. Як тепер маю зятю в очі дивитися, не знаю
Я не хотіла дочку відпускати на ті "трускавки" до Польщі, відчувало моє серце халепу, і вона таки нашу сім'ю не…