Navigate
X

Я коли в село їхала, то і ці торби з одягом захватила. Леся була рада. Правда, при мені нічого не розпаковувала. В селі я залишилася з ночівлею. А наступного дня прокинулась і чую з кухні таку розмову. – Бідні, вже пів світу об’їздили, а мені якісь обноски привезла. Думає, я буду рада. – Та ми з чоловіком напрацювалися добре, щоб щось мати, в той час, як вона на базарі шкарпетки продає і насіння лускає. А чоловік її так взагалі пузом догори на дивані вилежується, бо з роботи скоротили, а іншу він знайти не може, а точніше – не хоче

Мені так прикро на душі стало, краще б я цієї розмови з сестрою не чула. Я виходила заміж за звичайного…

G Natalya

Коли мені з Канади подзвонила тітка і спитала, як там мама, я здивувалася, бо знала, що мама вміє користуватися ноутбуком, який ми віддали їй, бо дітям купили новий, і що вони зідзвонюються по відео через день. – Та мама твоя вже майже місяць на зв’язок не виходить, ось я і хвилююсь. – В цю ж хвилину я і подзвонила мамі, щоб вияснити ситуацію. Я знала, що брат має важкий характер, але це вже перебір

Коли мені з Канади подзвонила тітка і спитала, як там мама, я здивувалася, бо знала, що мама вміє користуватися ноутбуком,…

G Natalya

Два роки тому ми з Глібом зробили помилку – взяли в кредит квартиру в новобудові. Краще б не оренді жили. У нас діти-підлітки, дуже важко з грошима. Трохи мені допомагає рідна сестра. Дає різні фрукти, м’ясо з села. Вона вийшла заміж за сільського хлопця і давно переїхала в село, і тепер живе, як завжди, хотіла – зі свого господарства. Зібрала я тих продуктів і відвезла мамі разом зі своїми дітьми, щоб побули кілька днів там, а ми з чоловіком відпочили. У мами в холодильнику було дуже дивно: лише дві пачки якихось ліків, велика каструля прокислого супу та цвілий буханець хліба. – Де продукти, які я передала через дітей? Мама показала на морозилку. М’ясо, овочі та навіть пару апельсинів вона поклала туди, щоб не зіпсувалися. А решту виставила на балкон. Навіщо? Ну онуки тепер дуже великі стали і їдять як коні

Два роки тому ми з чоловіком ухвалили досить імпульсивне рішення і, мабуть, зробили помилку. Тепер ось розгрібаємо. Справа в тому,…

M Alena

Щоб в сестри було хоч скромне весілля, мама заставила мене виїхати в Німеччину на заробітки. Я не міг їй перечити, оскільки був переконаний, що маю забезпечувати їм гідне життя після того, як не стало тата. Старша сестра мудріша, вона вийшла заміж далеко від дому, щоб втекти від впливу мами. Я пересилав мамі і Марусі всі гроші, поки не зустрів Єву. Недавно мама мені зателефонувала з претензіями. “В тебе скоро племінник народиться! Мені гроші на коляску треба!”

Щоб в сестри було хоч скромне весілля, мама заставила мене виїхати в Німеччину на заробітки. Я не міг їй перечити,…

G Natalya

Між мною і Павлом різниця в не один десяток років. Я навіть молодша за його дочку Емілію. Власне, через неї в мене і виникають проблеми. Я намагалася налагодити з нею стосунки, ми могли б бути подругами, але Емілію не влаштовує той факт, що тато витрачає гроші не тільки на неї, а й на мене. Вона не хоче зрозуміти, що між нами справжнє кохання. Недавно вона з друзями їздила на відпочинок в Карпати, а приїхала вже “накручена”

Між мною і Павлом різниця в не один десяток років. Я навіть молодша за його дочку Емілію. Власне, через неї…

G Natalya

Після тридцятип’ятиріччя Любомира до мене приїхала невістка. Вона була худа і тиха, я її такою ще ніколи не бачила. У Анни були сльози на очах, тому я злякалася, що щось трапилося. – У Любомира хтось є, – тихо сказала вона, коли ми сіли у вітальні. У цей момент у мене заніміли руки і ноги. Я не очікувала, що Любчик зможе зробити щось подібне. Тоді Анна розказала мені все, що знала. Я не гаяла часу і подзвонила сину, але його відповідь була коротка і зрозуміла!

Я дуже люблю свого сина Любомира, тому зрозумівши, що він потрапив у халепу, я спробувала його врятувати. Але Любомир робив…

G Natalya

Після розлучення діти стали на сторону батька. Я не заперечувала їх волі. Коли ми хотіли, то зустрічалися, Саша цьому не перечив. Але вже деякий час я живу з чоловіком, який на п’ятнадцять років від мене молодший. З Антоном я відчула, що таке насправді є любов. Але і діти і колишній мене почали засуджуватися. Критика почала литися навіть звідти, звідки я не чекала. Та я не збираюсь йти в них на поводу

Після розлучення діти стали на сторону батька. Я не заперечувала їх волі. Коли ми хотіли, то зустрічалися, Саша цьому не…

G Natalya

Я продовжувала купляти продукти харчування, але коли одного разу побачила, як ця “краля”  їла якісь екзотичні фрукти в своїй кімнаті, мені стало не по собі. Ми зі свекрухою тягнемо все на собі, щоб ті квартиру купили, а вони роз’їдають те, на що я в супермаркеті і не дивлюся, хоча в мене дитина є. Я вже почала говорити Миколі, щоб ми звідти з’їхали, бо сил на все це дивитися в мене нема. Але мені дуже дивна позиція свекрухи. Вона готова все терпіти, лиш би про неї ніхто поганого слова не сказав

Ми коли з Миколою побралися, то стали жити в квартирі з його мамою, тата вже на цьому світі не було.…

G Natalya

Два роки тому Борис почав говорити, що йому важко добиратися на роботу через затори. – Я не висипляюсь, ти повинна мене зрозуміти. Я шукаю для себе квартиру поруч з офісом. Буду весь тиждень жити там, а на вихідні приїжджати до вас. – Я спершу думала, що Борис так жартує, поки не почула дзвінок від свекрухи. – Моя знайома скинула мені контакти орендарів. Квартира гарна, світленька, як ти і хотів. – То замість того, щоб відговорити сина від цієї затії, вона ще й знайшла йому квартиру, в яку Борис і переїхав. А через пів року я дізналася, що чоловік в цій квартирі живе не сам

Ми коли з чоловіком купили простору двокімнатну квартиру за Києвом, моєму щастю не було меж. До того часу ми з…

G Natalya

Моя сестра Владислава багато рокі тому поїхала з нашого закарпатського села в Чехію на заробітки, я ж лишилася при батьках вдома. Тепер там у неї свій дім, діти, заможне життя. Я доглянула матусю. І коли мами не стало, сестра вперше за двадцять п’ять років з’явилася на порозі нашого будинку. Слів співчуття я від Влади не почула. Владислава навіть не стала роззуватися на порозі. Лише діловито озирнулася на всі боки, обійшла всі кімнати, потім сіла і просто подивилася мені в очі. Не блимаючи і не видаючи жодної емоції вона сказала, що дім наш треба продати. Я відповіла, що вона, напевно, забула, що давно-предавно поїхали з цього будинку, що навіть не була поруч з батьками у їхні останні дні, але Владислава лише криво усміхнулася, сказала, що якщо я не хочу доводити справу до суду, то змушена погодитись

Моя сестра Владислава багато рокі тому поїхала з нашого закарпатського села в Чехію на заробітки, я ж лишилася при батьках…

M Alena