Свекруха запропонувала Івану віддавати їй більшу частину зарплати “на зберігання”. “Ви інакше на квартиру ніколи не зберете. Ми з татом будемо свої потрохи докладати. І за пару років буде у вас свій дах над головою”. Я ж повірила. П’ять років ми не жили, а виживали. А коли я запитала свекруху, яка там сума, та сказала, що все вклала в свою хату, бо думала, що ми, як і старший син з дружиною, з ними жити будемо!
І я і Іван виросли в одному селі. Такої хати, яка красувалася на їх подвір'ї, на той час ні в…