Та я тільки на дитя Марти глянула, і відразу ж зрозуміла, що це не Івана. Ну як тільки можна було так обкрутити хлопця? Я ж по сусідству живу, весь вільний час на лавочці проводжу, тому прекрасно знаю її “веселе” життя. Та вона повз себе чоловічих штанів не пропустить. Якось я натякнула Івану, що дитина не його, так він, уявляєте, попросив в їх справи не лізти. Та як тут не лізти? Врятувати його хочу, бо молодий ще!
Та я тільки на дитя Марти глянула, і відразу ж зрозуміла, що це не Івана. Ну як тільки можна було…