iBilingua

Цього літа я затіяла ремонт в спальні. Закликала майстра, але раз чоловік у відпустці, то потрібно трохи допомагати. Майстер, наш добрий родич, грошей з нас багато не візьме, тому від зайвих рук не відмовиться. Чи щось подати, чи принести потрібно, та й біля ремонту завжди роботи багато. Ох мій чоловік і пихтів, видно було, що робота не така, до якої він звик. А наступного дня почав розмову з сином. Тут-то я вже не стрималася! Ти диви який знайшовся!

З чоловіком ми живемо в сільській місцевості, тримаємо невеличку господарку, виховуємо двох синочків, меншому

життєві історії 0

Коли Ромчик привів додому дівчину на знайомство, то скромністю вона не виділялася. Язик в Наталки “підвішений”, біля мене вона зовсім розкуто себе поводила, в якійсь мірі мене це насторожувало і лякало, адже мені доведеться з нею жити під одним дахом, якщо все в них вийде. Та наші зустрічі ставали все частішими, і згодом я зрозуміла, що Наталка найкраща партія для мого сина

Сьогодні моя історія про мою невісточку, зазвичай читаю в історіях, як свекрухи незадоволені своїми

життєві історії 0

Коли я приїжджала з Італії, то часто їздила до сватів в село. Я допомагала як на городі, так і фінансово чи подарунками. Мені справді їх шкода. Люди сильно наробляються. А три місяці тому в старшої дочки був ювілей. Я приїхала на дві неділі, щоб побути з рідними людьми. Звісно, на вихідні поїхали і до сватів. Набрала в торбу різного “італійського” і по дорозі в супермаркет заїхали. І треба ж мене було зайти в цей сільський магазин і все почути на власні вуха!

Всі думають, раз я на заробітках в Італії пів життя, то маю виконувати любі

життєві історії 0

Я була певна, що виростила гідну людину і вдячну дитину, але дочка мене повністю розчарувала! Коли Тоня повідомила, що буде повертатись додому зі своєї Іспанії, жде працювала 10 років, я склала цілий список того, що треба купити й зробити вдома. Найперше – паркан новий поставити. Ну який бізнес в такі часи? Дала мені всього лише 50 000 гривень, ну що на них зараз зробиш???

Ми з чоловіком живемо у маленькому містечку Чернівецької області. Виростили дочку. Роботи в нашому

життєві історії 0

Ну що це за мама? Інші їдуть туди і працюють заради нас, дітей, а моя мама, коли повернулася з Італії, де провела 18 років, заявила, що грошей у неї немає, а я і чоловік повинні її утримувати! Каже, що як приїхала на чистий італійський берег моря, під сонце та пальми, то зрозуміла – працювати тут вона не зможе

Ну що це за мама? Інші їдуть туди і працюють заради нас, дітей, а

життєві історії 0

Якось при розмові Оксана попросила телефон Дениса, не знаю чому, але я погодилась, навіть не спитавши для чого. В цей момент я і подумати не могла, що подруга запала на мого Дениса. Та вже десь через два тижні я випадково зустріла їх в місцевому кафе. Денис сказав, що це була ділова зустріч і мені нічого хвилюватись, а я то знаю свою подругу, її ніщо не зупинить, якщо їй подобається чоловік

З Оксаною я товаришую не один рік. Майже завжди в нашій дружбі так виходило,

життєві історії 0

Для нього стало “зеленим світлом”, коли вона сказала: “Вона мені подобається”. Недавно бабуся чоловіка дзвонить йому і каже: «Діти, може, житимете скромніше? Батькам важко вас утримувати!» Та ми скоріше на хліб і воду перейдемо! Я сиджу п’ю чай, мама бере дитину нібито поколисати, відвертається і заливає в неї ложкою воду. «А що ви її так розбалували, що вона в галасі не спить? А як у гуртожитках усі сплять?» Вночі донька прокинулася – мама заходить покропити дитину святою водою. А свекруха!

Наше спілкування з батьками чоловіка починалося досить пристойно й мирно. З моєю сім’єю тоді

життєві історії 0

З Сашком ми зайшли у Львівську реберню, в якій я давно хотіла побувати, прогулялися по центру, квіти, милі дотики. А на кінець він запитав мій адрес, і ми поїхали. Коли я виходила з автівки, Саша попросив, не дзвонити йому, мовляв можуть бути важливі зустрічі. – Я все сам, ти тільки чекай! – Його галантність геть затьмарила мені розум. Тепер не знаю, що робити

Сашко був ідеальним. Ми зайшли у Львівську реберню, в якій я давно хотіла побувати,

життєві історії 0

На день народження діти купили мені сучасний телефон. Я спочатку обурювалася, а згодом так до нього звикла, що тепер мене ніяка робота не береться. А недавно від своєї онучки я дізналася, що батьки зчинили велику “бурю” через той подарунок. Як виявилося, зять пошкодував його для мене. – Навіщо їй смартфон? Вона ще могла років п’ять зі своєю “нокією” ходити. – Цього я не очікувала і мовчати не збираюся!

З чоловіком ми живемо в селі, обидвоє вже на пенсії, але ще працюємо. Я

життєві історії 0

Дітей я залишила на свою маму і поїхала в сусіднє село, до бабці. Знаю, що вона не охоче бере від мене гроші, та щоб з пустими руками не їхати, взяла з собою чай, каву, печиво і вафлі. Коли ж приїхала, побачила, що вона ніби трохи схудла. Та роботу свою зробила дуже добре. Я відчула полегшення. Ми сіли за стіл на веранді. Вона нам зробила чай. Говорили ми довго і нарешті вона у всьому зізналася

Зараз дуже важкі часи, але що поробиш. Маємо подолати все і вистояти! Так склалась