Мама ніколи в нас з братом гроші не просила. Коли їй щось потрібно було, вона пакувала овочі, вирощені на городі, і їхала на базар. Ну не привила вона нам любов до себе. То чого вона хоче тепер? Їй образливо стало, бо мій чоловік батьків своїх підтримує. І курорти оплачує, і ремонти робить. – Мої свати пани міські, і ви все для них робите. А я з порепаними руками не заслужила і доброго слова від вас!
Моя мама ніколи не жалілася на те, що їй щось потрібно.
Живе вона в селі в своєму будинку. Поруч живе і її старший брат з сім’єю. Завжди вони один одному допомагали.
Раніше було багато городів і господарки. Зараз вже так не є, бо три роки, як не стало мого батька, а мамі самій важко, бо не молода.
В мене є ще брат, але одружився він і живе в Черкасах, а на даний час стоїть на захисті нашої Батьківщини.
Мама особливо нас з братом не балувала. Все життя вона присвятила праці в селі. Працювала вона поштаркою, але вже давно на пенсії.
І якось не привила вона ні мені, ні Андрію, ту любов до себе.
Звісно, ми приїжджаємо в село, але не часто. Всі великі свята ми відзначаємо в свекрів. Свекруха моя ще доволі шустра і дбає про себе. Вона завжди підмальована і з гарною зачіскою.
Вона мені завжди подобалася. Я б також на старість літ хотіла так виглядати.
Моя ж мама зроблена і з порепаними від землі руками.
Як я вже писала, мама особливо в нас з братом нічого не просила. Якщо їй були потрібні гроші, вона їхала на базар і продавала те, що виростила своїми ж руками.
Свекруха ж моя не соромиться в сина просити гроші.
То їй холодильник новий треба, то балкон пересклити, то пилосос поламався і треба новий.
А також кожного року вони з чоловіком їздять на оздоровлення в Закарпаття.
Я ніколи до них не лізла. Мій чоловік має гроші і допомагає їм.
Інше б діло було, якби він сім’ю не забезпечував.
Але якщо до пори до часу моя мама мовчала, то місяць тому все змінилося.
Моя свекруха святкувала свій ювілей.
Запросила усіх найближчих додому. Серед запрошених була і моя мама.
І ось коли вкінці свекруха почала дякувати гостям, то виділила свого сина, який ніколи про них з батьком не забуває, і цього року, навіть незважаючи на важкі часи, виділив кошти на відпочинок в санаторії з термальними водами.
Я бачила, що моя мама змінилася в обличчі. Але при чім тут я?
І коли ми вже були дома вона мері зателефонувала і сказала, що я про неї зовсім не дбаю.
– Мої свати пани міські і то їздять по курортах, хоча не так вже в житті й наробилися, а я жодного разу з чоловіком їй такого відпочинку не запропонувала.
– Я в селі все життя гарую. Вас з братом на ноги поставили. А тепер таку маю відплату? То свекруха твоя більше на увагу заслуговує?
Я не розумію, чому мама злиться?
Я не маю такої можливості їй допомагати, а просити це робити чоловіка я не буду.
Як правильно вчинити в цій ситуації?
Невже мама має право на нас злитися?
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”