Моя заробітчанська історія не унікальна й дуже сумна. Бо коли діти сіли за наготовлений мною стіл – вони навіть не згадали привід! Дивлячись на машини, які від’їжджали від мого будинку, я подумала, як я все життя турбувалася про майбутнє. І зараз я вперше пошкодувала, що не про своє. Згадала літню іспанку, сеньйору Ірену, яка забезпечила мене роботою на цілих п’ятнадцять років. – Та що ви, хіба мені варто турбуватися? У мене ж четверо дітей! Хіба сини не підтримають рідну матір на старості років? Ну а якщо раптом навіть у них не буде можливості допомогти, то дочки точно не залишать мене самотньою! За столом сини поцікавилися, невже я визначилася, що робитиму з будинком, і тому всіх скликала. Дізнавшись, що я не думаю продавати житло, діти здивувалися
Моя заробітчанська історія не унікальна й дуже сумна. Бо коли діти сіли за наготовлений мною стіл - вони навіть не…